- винуватити
- —————————————————————————————винува́титидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
винуватити — а/чу, а/тиш, недок., наказ. сп. винува/ть; перех. Вважати кого небудь винним, висловлювати впевненість у чиїйсь вині, провині … Український тлумачний словник
звинувачувати — звинуватити (кого в чому уважати кого н. винним у чомусь), винити (кого за що, у чому); винуватити (перев. без додатка), інкримінувати (кому що); приписувати, приписати, пришивати, пришити (перев. безпідставно) … Словник синонімів української мови